Тварини Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України

Перелік видів тварин Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.
Клас П’явки
1. П’явка медична

Клас Ракоподібні
2. Рак широкопалий, ЕЧСТ

Клас Комахи

3. Красотіл пахучий, ЕЧСТ 4. Жук-самітник, ЕЧСТ
5. Жук-олень 6. Вусач мускусний
7. Махаон 8. Поліксена, ЕЧСТ
9. Подалірій 10. Апполлон, ЕЧСТ
11. Мнемозина, ЕЧСТ 12. Стрікачка тополева
13. Райдужниця велика 14. Люцина
15. Сінниця геро, ЕЧСТ 16. Синявець мелеагр
17. Бражник мертва голова 18. Бражник дубовий
19. Бражник скобіозовий 20. Бражник олеандровий
21. Бражник прозерпина 22. Сатурнія мала
23. Сатурнія середня 24. Сатурнія руда
25. Ведмедиця гера 26. Ксилокопа фіолетова
27. Ксилокопа звичайна

Клас Круглороті
28. Мінога українська, ЕЧСТ

Клас Кісткові риби

29. Стерлядь 30. Білуга чорноморська
31. Вирезуб 32. Чоп великий, ЕЧСТ

Клас Плазуни
33. Мідянка звичайна, ЕЧСТ
34. Полоз лісовий

Клас Птахи

35. Лелека чорний 36. Чернь білоока
37. Гоголь 38. Крохаль середній
39. Шуліка рудий, ЕЧСТ 40. Скопа
41. Змієїд 42. Орел-карлик
43. Підорлик малий 44. Підорлик великий
45. Беркут 46. Лунь польовий
47. Лунь степовий 48. Орлан-білохвіст, ЕЧСТ
49. Боривітер степовий, ЕЧСТ 50. Сапсан
51. Балабан 52. Журавель сірий
53. Дрохва, ЕЧСТ 54. Хохітва, ЕЧСТ
55. Кулик-довгоніг 56. Кулик-сорока
57. Кульон великий 58. Кульон середній
59. Пугач 60. Сипуха
61. Сорокопуд сірий 62. Скеляр строкатий

Клас Ссавці

63. Рясоніжка мала 64. Підковоніс малий
65. Широковух європейський 66. Пічниця ставкова, ЕЧСТ
67. Нічниця війчаста, ЕЧСТ 68. Нічниця триколірна
69. Вечірниця мала 70. Вечірниця велетенська, ЕЧСТ
71. Кіт лісовий 72. Горностай
73. Борсук звичайний 74. Видра річкова, ЕЧСТ
75. Норка європейська 76. Тхір степовий
77. Заєць білий 78. Ховрак європейський
79. Вовчок садовий 80. Мишівка степова
81. Сліпак білозубий, ЕЧСТ 82. Сліпак подільський
Advertisements
Published in: on 09/03/2011 at 9:58 pm  Напиши коментар  

ВИДРА РІЧКОВА

Мешкає у водоймax Полісся, Карпат, Лісостепу, в басейні річки Південний Буг та в плавнях річки Дністер. У 60-ті рр. ХХ ст. налічувалося близько 3 тис. особин, на початку 90-х – 1,5-2 тис. Добре плаває і пірнає. Живиться в основному рибою. Сховища влаштовує в берегах, вихід із них робить під водою. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Цінний хутровий звір.
Чисельність зменшується через нестачу поживи, осушення боліт, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм та полювання. Занесена до Європейського Червоного списку.
Охороняється в Карпатському та Дунайському біосферних заповідниках; у природних заповідниках: Розточчя, Поліському, Канівському; в національних природних парках Шацькому і Синевир. В місцях найбільшого поширення необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

Published in: on 09/03/2011 at 9:56 pm  Напиши коментар  

БОРСУК

Поширений в лісах та чагарникових заростях по всій Україні. У кінці 60-х рр. ХХ ст. загальна чисельність складала близько 11 тис. особин, на початок 90-х рр. вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризунами. На зиму впадає у сплячку. Живе сім’ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані „борсучі містечка”. Відомі нори, якими борсуки користуються понад 100 років. Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення природного середовища пестицидами і мінеральними добривами, ненавмисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт. Охороняється у Чорноморському і Карпатському біосферних заповідниках. Слід забезпечити фактичну заборону полювання.
Кожному з нас треба пам’ятати, що коли ми ловимо ці тварини або купуємо виготовлену із них продукцію, то наближаємо їх загибель.

Published in: on 09/03/2011 at 9:54 pm  Напиши коментар  

НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА

Поширена по всій Україні, загальна кількість складає близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у Закарпатті, Передкарпатті та в Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує в прикореневих порожнинах, старих норах водяних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водяними тваринами, дрібними ссав-цями, іноді птахами.
Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавнів і зникнення заплавних лісів внаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри. Охороняється в Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Луганському природному заповіднику та в Карпатському на-ціональному природному парку.
У місцях перебування, зокрема у верхів’ях рік Стрий та Дністер, необхідно створити території природно-заповідного фонду.

Published in: on 09/03/2011 at 9:52 pm  Напиши коментар  

ПІДКОВОНІС МАЛИЙ

Довжина тулуба (без хвоста) 3,5-4см. Знайдений в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій, Донецькій обл. і в Криму. Загальна чисельність в Україні – близько 400 особин.
Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях тощо). Влітку виводкові зграї можна побачити на горищах, у затінених місцях під мостами, на дзвіницях і у дуплах дерев. Живе до 17,5 років.
Чисельність різко зменшується через руйнування сховищ, винищення спелеотуристами, застосування пестицидів.
Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику; у природних заповідниках: Карадацький, Кримський, Мис Мартьян та Ялтинський гірсько-лісовий; в деяких заказниках. В усіх поселеннях необхідно створювати об’єкти природно-заповідного фонду, повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів.
Людині підковоноси ніяк не шкодять. Тож перш ніж вбивати цього звірка, подумайте, чи варто це робити?

Published in: on 09/03/2011 at 9:50 pm  Напиши коментар  

ПУГАЧ

Гніздиться по всій Україні, в основному, у західних областях – усього близько 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше – земноводними, плазунами і навіть рибою. Чисельність зменшується через вирубування та зміну природної структури лісів, меліорацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, в Шацькому національному природному парку. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду. У межах гніздових ділянок пугача треба заборонити вирубування лісу і відвідування їх людьми.

Published in: on 09/03/2011 at 9:48 pm  Напиши коментар  

ОРЛАН – БІЛОХВІСТ

Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головним чином у басейнах рік Дніпро, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться переважно рибою. У першій половині ХХ ст. гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення рибних запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних запо-відниках.
В усіх місцях гніздування необхідно створити території природно-заповідного фонду. В місцях зимівлі необхідно підгодовувати.

Published in: on 09/03/2011 at 9:45 pm  Напиши коментар  

ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ

В Україні гніздиться 300-350 пар: на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться в старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих дepевax на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії і Китаї.
Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліорацію та посилення непокоєння. Занесений до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському природному заповідниках, у Шацькому національному природному парку. Розмножується у зоопарках. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

Published in: on 09/03/2011 at 9:43 pm  Напиши коментар  

ПОЛО3 ЛІСОВИЙ

Інколи перевищує 2 м у довжину. Зустрічається в Закарпатській, Тернопільській і Миколаївській обл. Раніше спостерігався в Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Кіровоградській обл.
Живе на кам’янистих схилах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Не отруйний. Через красу давні римляни тримали лісових полозів при вівтарях або купальнях. Існує гіпотеза, що до Центральної Європи цих змій занесли римські легіонери. Чисельність зменшується через негативний вплив госпо-дарської діяльності, безпосереднє знищення людиною та вилов для тераріумів. Занесений до Червоної книги МСОП.
Необхідно створити території природно-заповідного фонду біля с. Мигія Миколаївської обл. та каналу Ужгород – Невицьке, забезпечити фактичну заборону вилову.
Через наше невігластво ми вбиваємо цих змій, задля милування, виловлюємо для тераріумів. Яким би не було наше ставлення до них, наслідок єдиний – винищення цих тварин.

Published in: on 09/03/2011 at 9:41 pm  Напиши коментар  

СТЕРЛЯДЬ

Досягає 1, 2 м завдовжки (здебільшого 40-60 см). Живе майже 30 років. Мешкає у великих ріках – Дунай, Дніпро, Дністер та ін. У Дністрі на Передкарпатті подекуди виловлюють десятки особин. У ріках Сіверський Донець, Південний Буг та на більшості ділянок у басейнах Дніпра і Дністра зникла. Живе на глибоких ділянках із чистою холодною проточною водою. Жи-виться донними безхребетними та дрібною рибою.
Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води.
Вилов заборонений з 1985 р. Слід виявити ділянки, перспективні для створення територій природно-заповідного фонду, зокрема на Середньому Дністрі доцільно створити заказник, збудувати рибоводний завод, на базі якого здійснити розселення стерляді в інші ріки.

Published in: on 09/03/2011 at 9:39 pm  Напиши коментар